Крилаті вислови й афоризми з поезій Великого Кобзаря
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає («І мертвим, і живим…» 1845 р.).
Бо де нема святої волі,
Не буде там добра ніколи («Царі» 1857 р.).
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя («І мертвим, і живим…» 1845 р.).
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь («І мертвим, і живим…» 1845 р.).
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають («І мертвим, і живим…» 1845 р.).
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим (У нашім раї на землі…» 1849 р.).
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля («І мертвим, і живим…» 1845 р.).
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля («І мертвим, і живим…» 1845 р.).
Злоначинающих спини…
А доброзиждущим рукам
І покажи, і поможи,
Святую силу ниспошли.
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли («Злоначинающих спини…» 1860 р.).
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая! («Кавказ» 1845 р.).
Любітеся, брати мої,
Україну любіте
І за неї, безталанну,
Господа моліте («В казематі» 1847 р.).
Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть («В казематі» 1847 р.).
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люде, наша слава,
Слава України! («До Основ’яненка» 1840 р.).
